ЗАЙНЯТІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ

Дотримання умов, викладених у дозволі на роботу, єдиному дозволі на проживання та роботу та заяві

Як дозвіл на роботу, що надається на підставі закону від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та установи ринку праці, так і єдиний дозвіл на тимчасове проживання і роботу, виданий відповідно до Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців, охоплює лише робота у конкретного роботодавця протягом зазначеного у дозволі періоду. Якщо дозвіл стосується іноземця, що працює в якості тимчасового працівника, окрім агентств з тимчасового працевлаштування, воєвода визначає в ньому також роботодавця користувача ,до якого іноземець спрямовується.

У дозволі на роботу та у дозволі на тимчасове проживання та роботу воєвода вказує:

  • посаду чи вид роботи, яку іноземець повинен виконувати для даного роботодавця;
  • суму зарплати іноземця, тобто найнижчу зарплату, яку іноземець може отримувати на даній посаді;
  • тип договору - наприклад, трудовий договір, договір доручення, договір підряду тощо;
  • робочий час (розмір ставки).

У єдиному дозволі воєвода може вказати декілька суб'єктів, що доручають роботу іноземцю. У цій ситуації зазначені вище умови виконання роботи визначаються окремо для кожного суб'єкта.

Заява роботодавця про намір найняти на роботу іноземця визначає: назву професії, місце виконання роботи іноземцем, дату початку та тривалість цієї роботи, тип договору, що є підставою для її здійснення, і розмір зарплати за роботу.

Для обох типів дозволів, а також заяви, діє правило, що доручення іноземцю виконання роботи на іншій посаді, ніж та, яка вказані в дозволі / за іншою професією, ніж зазначено в заяві, - є незаконним (це порушення з боку роботодавця, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 3 000 до 5 000 злотих). Як виняток з цього правила - тільки в разі дозволів на роботу, виданих відповідно до Закону про сприяння зайнятості та установи ринку праці - роботодавець може доручити іноземцю роботу іншого характеру або на іншій посаді, ніж та, яка вказана в дозволі на роботу, але тільки на термін до 30 днів в всього у календарному році та за умови, що протягом 7 днів він письмово повідомить воєводу, який видав дозвіл, про початок іншої роботи іноземцем. Відсутність повідомлення воєводи у вказаний період карається штрафом від 100 до 5 000 злотих.

Незаконним є також доручення роботи іноземцю на менш сприятливих для нього, що дають йому більш низький рівень захисту, умовах, ніж зазначено у дозволі на роботу, єдиному дозволі на проживання і роботу або заяві, і зокрема:

  • за меншу зарплату, ніж вказано в дозволі чи заяві
  • за договором, менш сприятливою для іноземця, з нижчим рівнем захисту, ніж договір, зазначений в дозволі або заяві (наприклад, укладення цивільно-правового договору з іноземцем, наприклад, договору доручення, замість зазначеного у дозволі або заяві трудового договору).

У таких випадках роботодавцю загрожує штраф від 3 000 до 5 000 злотих.

Заробітна плата іноземця

Роботодавець зобов'язаний виплачувати іноземцю зарплату не нижчу, ніж зазначено у виданому йому дозволі на роботу, єдиному дозволі на проживання та роботу або заяві, зареєстрованій в повітовій службі зайнятості. Для цього роботодавець повинен врахувати в укладеному з іноземцем у письмовій формі договорі саме таку суму зарплати, та сплачувати її принаймні у такому розмірі. У разі зниження зарплати роботодавець повинен якнайскоріше компенсувати це працівнику, включаючи внески на соціальне страхування та відрахування податку на прибуток.

У разі збільшення роботодавцем заробітної плати іноземця відповідні положення слід тлумачити таким чином, як зазначено в інструкції, яка є частиною дійсного зразка дозволу на роботу для іноземців на території Польщі. Цей зразок є додатком № 2 до Постанови Міністра праці та соціальної політики від 1 квітня 2015 року щодо видачі дозволу на роботу іноземця.

Відповідно до цієї інструкції (третє речення): «Суб'єкт, що довіряє виконання роботи іноземцю, зобов'язаний (...) врахувати в письмовому договорі з іноземцем умови, в тому числі розміру заробітної плати, не гірші, ніж у цьому дозволі (ст. 88h абз. 1 Закону про сприяння зайнятості та установи ринку праці).» Така сама вказівка знаходиться в інструкції до зразка продовження дозволу на роботу (додаток № 4 до вказаної постанови).

Це означає, що заробітна плата іноземця не може бути нижчою, ніж зазначена у дозволі на роботу. Натомість цілком прийнятною є ситуація, коли вона вища, ніж ця сума, що підтверджується формулюванням «за заробітну плату брутто не нижче, ніж ...», яке використовується у зразку дозволу на роботу.

Таким чином, вважається, що в ситуації, в якій відбувається підвищення суб'єктом, який довіряє виконання роботи іноземцю заробітної плати іноземцю понад суму, зазначену в дозволі на роботу - немає необхідності змінювати зміст дозволу, отримувати новий дозвіл або повідомляти роботодавцем воєводу, який видав дозвіл.

Повідомлення воєводи цим суб'єктом та зміна змісту дозволу, однак, необхідна, якщо зарплата іноземця буде знижена нижче рівня, зазначеного в дозволі на роботу. Слід зазначити, що доручення роботи іноземцю на інших (гірших, менш сприятливих для іноземця) умовах, ніж ті, які вказані в дозволі на роботу, є незаконним і становить порушення, вказане в ст. 120 абз.1 Закону про сприяння зайнятості та установи ринку праці.

Незалежно від вимоги, щоб заробітна плата іноземця не була нижчою, ніж та, яка вказана в дозволі на роботу, єдиному дозволі або заяві роботодавця, щодо кожного іноземця мають бути дотримані діючі в Польщі положення про мінімальний розмір зарплати за виконану роботу або надані послуги.